KharkovGo

Усе про вибір профілів і нові можливості для учнів
.

З 2027 року українська старша школа зазнає значних змін. Вибір профілів, предметів, практичне навчання та оновлення матеріально-технічної бази — усе це стане частиною реформи, яка має назву «Профільна школа». Що саме зміниться та як ці нововведення вплинуть на навчання, пояснюємо в статті.
.

Яким буде навчання в старшій школі?
.

Нова старша школа пропонуватиме учням більше можливостей для індивідуального вибору. Це дозволить задовольнити як запити учнівства, так і потреби держави у підготовці кваліфікованих фахівців. Учнівство зможе обирати:

• Профіль навчання. Учні вивчатимуть профільні предмети поглиблено, що допоможе їм краще підготуватися до вступу у вищі навчальні заклади або до роботи за обраною спеціальністю.
• Предмети в межах профілю. Для ще більшої індивідуалізації учні зможуть обирати курси, які відповідають їхнім інтересам.
• Предмети поза профілем. Для всебічного розвитку учні матимуть можливість обирати дисципліни, не пов’язані з основним профілем. Однак, існує ризик, що учні уникатимуть складних, але важливих предметів, таких як фізика чи хімія, обираючи простіші дисципліни. Це може призвести до нерівномірного розвитку знань і недостатньої підготовки в галузях, критично важливих для технологічного прогресу та інновацій. Наприклад, школяр математичного профілю зможе відвідувати курси мистецтва чи природничих наук.

.

Що буде обов’язковим?

Навчальні предмети, які є фундаментальними для всіх громадян, залишаться обов’язковими. Серед них:

• Українська мова та література;
• Історія України;
• Англійська мова;
• Математика;
• Фізична культура;
• «Захист України».

Ці дисципліни забезпечують базові знання та навички, необхідні кожному громадянину.
.

Потенційні негативні наслідки реформи

Попри очевидні переваги, реформа має низку ризиків, які можуть негативно вплинути на якість освіти:

1. Скасування обов’язкових предметів, таких як хімія та фізика. Це може призвести до зниження загального рівня знань у природничих науках, що є критично важливими для технологічного розвитку країни. Учні, які не оберуть ці дисципліни, можуть залишитися без базових знань у цих галузях.
2. Нерівний доступ до можливостей профільного навчання. У сільських школах та невеликих містах через обмежену кількість учнів і ресурсів вибір предметів може бути суттєво обмеженим. Це створює ризик нерівності між учнями з різних регіонів.
3. Відсутність системної підготовки вчителів до нових вимог. Учителі можуть бути неготовими до роботи у профільній школі, що вплине на якість викладання та успішність учнів.
4. Можливість уникати складних предметів. Учні, які не оберуть профілі, пов’язані з точними науками, можуть уникати дисциплін, що вимагають більших зусиль, наприклад, математики, фізики або хімії. Це може призвести до вузького кругозору та недостатньої підготовки для багатьох спеціальностей.
5. Фінансове навантаження на школи. Оновлення матеріально-технічної бази та створення академічних ліцеїв потребують значних інвестицій. Якщо фінансування буде недостатнім, реформа ризикує залишитися лише декларацією.

.

Як школи забезпечуватимуть вибір предметів?

Запровадження профільної школи можливе завдяки створенню академічних ліцеїв — великих навчальних закладів із кількома паралелями старших класів. Це дозволить об’єднувати учнів у групи для вивчення різних предметів. Чим більше учнів у ліцеї, тим ширший вибір дисциплін можна запропонувати.

Особливу увагу буде приділено школам у селах та невеликих містах, де нині через малу кількість учнів складно організувати профільне навчання. Держава також працює над оновленням матеріально-технічної бази шкіл, зокрема кабінетів та лабораторій, у співпраці зі Світовим банком через проєкт «LEARN».
.

Чи залишиться можливість здобувати професію після 9 класу?

Так, випускники 9 класів зможуть обирати між навчанням в академічному ліцеї та закладом професійного спрямування. У професійних закладах учні здобуватимуть спеціальність паралельно з повною загальною середньою освітою. Там також можна буде обирати предмети, переважно ті, що стосуються майбутньої професії.
.

Чи стане навчання більш практико-орієнтованим?

Один із ключових пріоритетів реформи — поєднання фундаментальності середньої освіти з практичними знаннями. МОН розробляє нові програми, які враховуватимуть ці вимоги. Зокрема, вже затверджено Державний стандарт профільної середньої освіти, що визначає навчальні результати, яких мають досягти учні старшої школи.
.

Чи допоможуть учням зробити вибір профілю?

Щоб допомогти учням визначитися з профілем, у школах запровадять посаду кар’єрного радника. Це будуть фахівці, які консультуватимуть підлітків щодо вибору професії та профілю навчання.

Крім того, у 10 класі, який буде адаптаційним, учні зможуть змінювати профіль, якщо зрозуміють, що зробили помилку. У цьому класі буде найменше профільних предметів і найбільше обов’язкових дисциплін, що дозволить краще зрозуміти свої інтереси.
.

Коли стартує реформа?

Реформа впроваджуватиметься поетапно:

• У 2025 році в окремих ліцеях розпочнеться пілотування нової системи.
• З 2027 року всі учні 10 класів вчитимуться за новою моделлю.
• Перший випуск профільної школи відбудеться у 2030 році.

.

Чому навчання стане 12-річним?

Збільшення тривалості освіти до 12 років було затверджено ще у 2017 році. Додатковий рік (10 клас) передбачений для адаптації та вибору профілю. Тут учні отримають можливість надолужити освітні втрати, а також остаточно визначитися зі своїми інтересами.
.

Для чого потрібна реформа?

Реформа спрямована на покращення якості освіти та задоволення запитів учнів і батьків. За даними соціологічного дослідження, проведеного КМІС:

• 91% старшокласників хочуть самостійно обирати предмети;
• 50% учнів 10–11 класів займаються з репетиторами через недостатню якість шкільної освіти;
• 30% батьків незадоволені рівнем освіти.

Нова модель старшої школи покликана задовольнити ці запити та підготувати учнів до сучасних викликів.
.

Висновок

Реформа старшої школи — це важливий крок до оновлення української освіти. Однак, для успішної реалізації потрібно врахувати ризики, пов’язані зі скороченням обов’язкових предметів, нерівністю доступу до освіти та недостатньою підготовкою шкіл і вчителів. Лише за умови належного фінансування та системного підходу реформа зможе принести очікувані результати.