KharkovGo

Повз будинок на Сумській, 13 легко пройти. Два поверхи, аркові вікна, блідо-зелений фасад. За вивісками не видно, що сто років тому це був один з інформаційних центрів півдня імперії.

З 1 серпня 1896 року сюди переїхали редакція та друкарня «Южного края» — найбільшої харківської газети. Видавець Олександр Іозефович поступово пристосовував будинок до газетного виробництва, яке постійно зростало.
.
Спочатку це була невелика двоповерхова споруда. У 1903–1904 роках поруч з’явилися магазини та велика зала. Ще за два роки над прибудовою звели другий поверх, корпуси з’єднали, а над дахом облаштували домову Олександро-Невську церкву. Її вежу добре видно на старих листівках.

Внизу працювала друкарня. Газету друкували на паризькій ротаційній машині Marinoni. Реклама обіцяла до 20 тисяч відбитків на годину. Для Харкова початку XX століття це було масове виробництво інформації: складачі набирали текст, машина гуркотіла, а пачки свіжих номерів відправляли рознощикам і на вокзал.

Будинок змінювався разом із газетою. У 1913–1914 роках фасад перебудували: прибрали частину декору, а на першому поверсі влаштували великі вітрини. Саме таким будинок потрапив до ювілейного випуску «Южного края» 1916 року.

Після революції газета зникла, але будинок зберіг колишню функцію. Тут працювали редакції «Вістей ВУЦВК» і «Селянської правди», збиралися літератори «Гарту» та «Плугу». Колишня редакція знову друкувала новини — лише для іншої держави.
.
Сьогодні Сумська, 13 має скромний вигляд. Але це не просто старий торговельний будинок. Це пам’ятка міської журналістики: споруда, яка росла разом із накладом, змінювалася разом із владою і майже пів століття щодня розповідала Харкову, чим живе світ.