Реформа освіти в Україні: приберуть фізику та хімію з обов’язкових предметів

З 2027 року українська старша школа зазнає значних змін. Вибір профілів, предметів, практичне навчання та оновлення матеріально-технічної бази — усе це стане частиною реформи, яка має назву «Профільна школа». Що саме зміниться та як ці нововведення вплинуть на навчання, пояснюємо в статті.
.
Нова старша школа пропонуватиме учням більше можливостей для індивідуального вибору. Це дозволить задовольнити як запити учнівства, так і потреби держави у підготовці кваліфікованих фахівців. Учнівство зможе обирати:
.
Навчальні предмети, які є фундаментальними для всіх громадян, залишаться обов’язковими. Серед них:
Ці дисципліни забезпечують базові знання та навички, необхідні кожному громадянину.
.
Попри очевидні переваги, реформа має низку ризиків, які можуть негативно вплинути на якість освіти:
.
Запровадження профільної школи можливе завдяки створенню академічних ліцеїв — великих навчальних закладів із кількома паралелями старших класів. Це дозволить об’єднувати учнів у групи для вивчення різних предметів. Чим більше учнів у ліцеї, тим ширший вибір дисциплін можна запропонувати.
Особливу увагу буде приділено школам у селах та невеликих містах, де нині через малу кількість учнів складно організувати профільне навчання. Держава також працює над оновленням матеріально-технічної бази шкіл, зокрема кабінетів та лабораторій, у співпраці зі Світовим банком через проєкт «LEARN».
.
Так, випускники 9 класів зможуть обирати між навчанням в академічному ліцеї та закладом професійного спрямування. У професійних закладах учні здобуватимуть спеціальність паралельно з повною загальною середньою освітою. Там також можна буде обирати предмети, переважно ті, що стосуються майбутньої професії.
.
Один із ключових пріоритетів реформи — поєднання фундаментальності середньої освіти з практичними знаннями. МОН розробляє нові програми, які враховуватимуть ці вимоги. Зокрема, вже затверджено Державний стандарт профільної середньої освіти, що визначає навчальні результати, яких мають досягти учні старшої школи.
.
Щоб допомогти учням визначитися з профілем, у школах запровадять посаду кар’єрного радника. Це будуть фахівці, які консультуватимуть підлітків щодо вибору професії та профілю навчання.
Крім того, у 10 класі, який буде адаптаційним, учні зможуть змінювати профіль, якщо зрозуміють, що зробили помилку. У цьому класі буде найменше профільних предметів і найбільше обов’язкових дисциплін, що дозволить краще зрозуміти свої інтереси.
.
Реформа впроваджуватиметься поетапно:
.
Збільшення тривалості освіти до 12 років було затверджено ще у 2017 році. Додатковий рік (10 клас) передбачений для адаптації та вибору профілю. Тут учні отримають можливість надолужити освітні втрати, а також остаточно визначитися зі своїми інтересами.
.
Реформа спрямована на покращення якості освіти та задоволення запитів учнів і батьків. За даними соціологічного дослідження, проведеного КМІС:
Нова модель старшої школи покликана задовольнити ці запити та підготувати учнів до сучасних викликів.
.
Реформа старшої школи — це важливий крок до оновлення української освіти. Однак, для успішної реалізації потрібно врахувати ризики, пов’язані зі скороченням обов’язкових предметів, нерівністю доступу до освіти та недостатньою підготовкою шкіл і вчителів. Лише за умови належного фінансування та системного підходу реформа зможе принести очікувані результати.