Сучасна вулиця Багалея ще недавно іменувалася Технологічною на ім’я поряд розташованого університету «НТУ «ХПІ», який спочатку називався Технологічним інститутом. Саме під час перебування Технологічного вулиця Багалея іменувалася Бісерівською на ім’я власників земельної ділянки, яка займала практично всю вулицю.
.
Коли ділянку Бісерових, спадкоємців купця Осипа Бісерова, увійшла до межі міста, то спадкоємці почали продавати її під забудову невеликими ділянками. Наталя Бісерова, одна зі спадкоємиць, продала свою частину під №16 харківському купцю 1-ої гільдії Ісидору Кринському, як розповідає історик Андрій Парамонов.
.
Ісидор Крінський переїхав із Гродно до Харкова зі своєю родиною і тут заснував фірму «Кринський та Босин», яка торгувала мануфактурою (виробами з тканини чи тканинами) у Суздальському вітальні. Кринський був забезпеченою людиною, адже крім нової земельної ділянки та фірми, він також володів ще кількома дворовими місцями у Харкові та земельною ділянкою з дачею та виноградниками в Алушті.
.
Купивши ділянку, Крінський відразу ж приступив до будівництва триповерхового з підвальним поверхом кам’яного будинку. Проект будівлі зробив архітектор Ю. Цауне, при цьому будівля виходила фасадом на вулицю Багалея, а торцем на Каплунівський провулок. У новому з багато прикрашеним фасадом будівлі було вісім просторих квартир з паркетними підлогами, ванною з центральним опаленням, окремим ватерклозетом, з багатою ліпниною та обклеєними шпалерами стінами, залізобетонними балконами та окремими кімнатами для прислуги. Також у будинку було водопостачання та водяне опалення. Підвальний поверх, де розміщувалися льохи, система опалення та пральня, був з асфальтованою підлогою. Сходи в будинку були бетонними, вкриті мозаїкою, із залізними поручнями.
.
Будівництво будинку було закінчено у 1911 році, але не розрахувавши із засобами для будівництва, Крінський був змушений закласти будинок у Харківський земельний банк майже за половину вартості самої будівлі. До речі, кредити Земельний банк надавав під 6% річних.
.
Трохи підкопивши коштів, Крінський збудував чотириповерховий флігель на підвальному півповерхі. Флігель також був призначений для оренди квартир. Будівля була помітно скромнішою, та й оренда квартир із 4,5 або 6 кімнат менша. Наразі будівля флігеля виходить фасадом на Каплунівський провулок.
.
Але і це будівництво стало тягарем для купця – він змушений був у 1916 знову взяти позику під заставу будівлі в банку.
.
Замість прибутку обидві будівлі були націоналізовані у 1920 році разом із приходом нової влади. В даний час будівля по вулиці Багалея займає навчально-курсовий комбінат «Харківжитлобуд», а колишній флігель по Каплунівському провулку став звичайним житловим будинком.
