Будинок, який своїм фасадом виходить на Сумську через дорогу від ХНАТОБу, відомий багатьом тим, що на розі ще до 2010 року була розташована аптека, а нині ресторан «Сушія». Здається, що часу він непідвладний – акуратний, добротно зроблений і простоїть ще століття на противагу сучасним будинкам. Адже аптека тут проіснувала ціле століття.
.
Як розповідає історик Андрій Парамонов, спочатку будівля №23 на вулиці Сумській була майже сторіччя частиною домоволодіння №21, якою володіли запрошені майстри з Німеччини під час заснування Харківського Імператорського університету. Потім власником садиби став купець-цукороторгівець Яхненко. Вже 1889 року садиба після продажу дісталася купцю Бочарову, який у подальшому розділив їх у частини й теж продав. 1897 року одну з частин бочарівської садиби купив купець Жмудський, а другу – лікар Борух Фукс.
Лікарем він був не простим, а справжнісіньким дипломованим акушером. 1887 року після закінчення Харківського Імператорського університету вступив ординатором до акушерської університетської клініки. Однак через рік відкрив власну жіночу лікарню з пологовим та вісповивальним інститутом. До управління закладом він залучив свого товариша лікаря Михайла Данилевського.
.
Спочатку лікарня розташовувалась у Харинському провулку, а нині названого на честь Л. Гурченка. У 1900 році діяльність лікарні високо оцінили міську владу, і за це обом лікарям було надано право державної служби. Того ж року Борух Фукс приступив до будівництва будинку на розі Сумської та поряд на Римарській – на купленій ділянці землі.
Будівля на Сумській була двоповерховою та житловою, тоді як сусідня, триповерхова, призначалася під лікарню, яка була обладнана електрикою, водопостачанням, каналізацією, опаленням, окремими ванними кімнатами з ватерклозетами, паркетними підлогами та альфрейними роботами по стінах, дуб.
.
Спочатку будинок на Сумській здавався в оренду, при цьому на першому поверсі розмістили аптеку Боруха Фукса, поряд чотири житлові квартири та три лабораторії. На другому поверсі були дві великі квартири та ще сім кімнат було у мезоніні.
У лікарні перших двох поверхах розташовувалися кімнати безпосередньо лікарні, але в третьому поверсі сім кімнат під квартири. У підвальному приміщенні була кухня, звідки приготовані страви подавалися нагору на особливо влаштованому ліфті.
.
Але будівництво будинку та лікарні обійшлося лікареві Фуксу недешево. Зрештою, йому довелося закласти будівлі будинку та лікарні в Харківський земельний банк. Вже у вересні 1917 року і будинок, і лікарню Фукс продав сумському купцю Михайлу Богатирьову.
.
З приходом нової влади будівлі націоналізували, перетворивши одну на аптеку №16, а в лікарні поставили нового керуючого – лікаря Михайла Футрана. Вже 1920 року будівля №23, яка, крім аптеки, була ще й житловою, стала жилкоопом №193 з незвичайною назвою «Трудова користь». Мабуть, нові господарі не надто дбали про власне житло, оскільки до 1924 року будівля вже перебувала в аварійному стані та вимагала капітального ремонту.