KharkovGo

Першим власником ділянки за цією адресою, якого нам вдалося встановити, був Омелян Федорович Гіндеміт. У документах він фігурує як власник ділянки вже з 1882 року. З 1891 року пан Штейман орендував у Гіндеміта будинок №11 та організував тут миловарний завод. На підприємстві виготовляли, зокрема, кокосове мило холодним способом. Обсяг одного варіння становив один пуд, тобто близько 16,4 кг.

Гіндеміт володів ділянкою майже двадцять років. У 1901 році нерухомість придбала родина Булгакових, якій також належали сусідні ділянки №7 та №9. Будинок №11 оформили на Надію Іванівну Булгакову. За даними на 1901 рік, оціночна вартість володіння становила 840 рублів.

Вже в 1903 році за цією адресою з’являється пивна крамниця Сусських, у якій продавали, зокрема, відоме пиво харківського заводу «Нова Баварія».

І це не дивно: завод розташовувався зовсім недалеко від Москалівки. Про це ми дізнаємося
з газети «Южный край». У номері №7841 від 5 вересня 1903 року було опубліковано оголошення:
«Требуется дѣвушка въ пивную. Большая Москалевская ул., домъ №11, Сусская».

Родина Сусських була добре відома на Москалівці. Маріан Матеушевич Сусський та С. І. Сусська, окрім пивної на Москалівській, були пов’язані з взуттєвим магазином Сусського на Катеринославській вулиці. У січні 1901 року через нього також пропонували до продажу торговельне обладнання та лампи.
.

У 1890-х роках М. М. Сусський значився власником будинку №44 на Москалівській. У 1899 році купець Маріан Матеушевич Сусський збудував на цій ділянці новий кам’яний двоповерховий будинок за проєктом колезького асесора та міського землеміра К. Первухіна. За відомостями одного з харківських краєзнавців, незадовго до революції після перебування у Франції сюди повернувся художник Михайло Семенович Ткаченко, який згодом мешкав на другому поверсі цього будинку до кінця життя.

Місцева преса дозволяє уявити й облаштування самого будинку №11. На початку XX століття це була типова прибуткова нерухомість, де комерційні приміщення сусідили з квартирами та кімнатами, що здавалися в оренду.
.
Так, у газеті «Южный край», №9837 від 12 (25) листопада 1909 року, було опубліковано оголошення:
«На верхньому поверсі будинку №11 на Москалівській вулиці недорого здаються тепла зала та окрема кімната без меблів з окремим парадним входом із вулиці».

Житлові приміщення здавалися тут і значно раніше. Ще з 1896 року, тобто до придбання нерухомості Булгаковими, у квартирі №1 розташовувалося початкове училище А. П. Рощупкіної. Воно готувало дітей до вступу в усі середні навчальні заклади, а прийом проводився щодня з 9-ї години ранку до 2-ї години дня.
.
У 1903 році з тією самою квартирою №1 пов’язане ще одне цікаве оголошення. Студент-технолог четвертого курсу шукав учнів для приватних занять і був готовий викладати в обмін на харчування та проживання. Зацікавленим пропонували звертатися до І. Г. Левіна за адресою: Москалівська вулиця, будинок №11, квартира №1.

Станом на 1917 рік склад мешканців будинку можна простежити за довідником «Весь Харьковъ». Серед тих, хто проживав за цією адресою, згадується пані Уткіна. Після революції вона залишилася в Харкові, а в період НЕПу, у 1926 році, займалася торгівлею молочними продуктами на Критому ринку.
.
З будинком пов’язаний іще один цікавий артефакт: поштова листівка, відправлена 26 серпня 1917 року на ім’я Наталії Петрівни Крючкової. В адресній частині зазначено: Москалівська вулиця, №11, будинок Полякова.

Ця деталь дозволяє припустити, що до серпня 1917 року володіння вже перейшло від Булгакових до Полякова або принаймні будинок на той час стійко пов’язували з його ім’ям. Поляков був відомий мешканцям Москалівки і як власник великого триповерхового прибуткового будинку №41 на тій самій вулиці.