Залопанська частина міста поблизу Благовіщенського собору почала стрімко розвиватися і заселятися купцями після переведення сюди нинішнього Благовіщенського базару, а далі, з 1845 року, будівництвом і відкриттям Суздальського вітальні, як повідомляє історик Андрій Парамонов.
.
У 1870-х роках до власників земельних ділянок купців Скорде та Карнєєва на Різдвяній вулиці, обмежених вулицями Благовіщенської та Коцарської по непарній стороні, додалися і міщани Анісімові. Вони кілька разів залишали місто та поверталися, при цьому остаточно повернулися вже у 1850-х роках. Вдале розташування ділянки на Різдвяній вулиці, в оточенні великих торгово-мануфактурних компаній, давало можливість вигідно здавати кам’яний двоповерховий будинок, що був. Деякий час Анісімови і займалися торгівлею, перейшовши з міщан в 2-у купецьку гільдію. Після смерті останньої власниці ділянки Олени Анісімової, яка володіла ним майже 30 років, її спадкоємці продали її 1910 року купцю Давиду Кулаковському.
.
Сам Давид Кулаковський був вихідцем із нинішнього міста Кропивницький, де також займався торгівлею мануфактурою, а 1905 року разом із родиною переїхавши до Харкова, продовжив свою справу. Тут він кілька років торгував тією ж мануфактурою в орендованих крамницях і магазинах, доки не трапилася вдала нагода з покупкою ділянки Анісімової.
.
Вже в січні 1911 року Кулаковський подав до Харківської міської управи прохання та проект нової будівлі, яку він припускав збудувати на ділянці Різдвяної вулиці за №19. Проект будівлі було складено Олександром Ржепішевським, а розрахунки залізобетонних несучих конструкцій та спостереженням за будівництвом виконав інженер шляхів сполучення Микола Винокуров.
.
Будівництво будівлі було закінчено у 1913 році. У будинку перші два поверхи здавалися під торгові приміщення, але в інших розташовувалися контори комерційних фірм та підприємств.
.
Вже 1920 року з приходом нової влади будівлю націоналізували, а нині тут знаходиться один із факультетів Харківського національного університету сільського господарства.
