Циркові виступи у Харкові спочатку проводились на ярмарках, де споруджували тимчасові дерев’яні помости. Вже з другої половини 19 століття харків’ян дивували циркові трупи іноземних підданих та відомих на той час антрепренерів: братів Нікітіних, Вільгельма Сура, Чинізеллі, Годфруа, Веллі. А ось стаціонарна будівля цирку в Харкові з’явилася завдяки промисловцеві та квітковому магнату Генріху Грикке, який, за легендою, збудував цирк, як подарунок до весілля, для своєї коханої, циркової артистки.
.
Будівлю цирку Грикке звели на колишній Жандрамській площі, а нині площі Нацгвардії, за проектом архітектора В. Хрустальова. Саме з 1886 бере початок свою історію харківський цирк. Через два десятиліття цирк Грікке став першим кам’яним будинком, побудованим для циркових вистав. До речі, цирк побудований як цирк-театр, манеж якого легко трансформувався та ставав сценою для театральних вистав. Особливо ефектно йшли на сцені-манежі водевілі та оперети. Архітектору вдалося досягти унікальної акустики залу для глядачів – звук відбивався від поверхні купола, таким чином у всьому залі не було звукових ям і чути було кожне слово в будь-якій точці зали
У 1930-ті роки будівлю перебудували, але основними деталями перебудови стали прибудова гримерних і становлення манежу як стаціонарного, без можливості його трансформації в сцену, при цьому покриття манежу залишилося таким самим, як і при його відкритті, що складається з п’яти шарів – земля, кінський гній, глина, суміш глини і тирси і останнім шаром – чистою тирсою. Таке покриття було не тільки дуже міцним, а й дозволяло мінімізувати травматизм артистів – людей та звірів. Варто зазначити, що подібна будівля цирку-театру збереглася лише в Одесі.
.
Під час Другої Світової війни та окупації Харкова німцями будівлю цирку, який у передвоєнний час став найкращим у молодій країні Рад, використовували як ковбасну фабрику. Прибиральниця у німців, дружина одного з циркових артистів помітила, як німці закладали у будівлі вибухівку перед відступом. Радянські бійці змогли знешкодити вибухівку та вберегти будівлю від повної руйнації.
.
Аж до 1977 року в будівлі цирку Грикке проходили циркові вистави. В цей час відкрилася нова будівля Харківського цирку, на нинішній площі імені Ірини Бугримової. Варто зауважити, що Харківський цирк став колискою цілої плеяди знаменитих циркових артистів, серед яких брати клоуни-дресирувальники Володимир та Юрій Дурови, подружжя приборкувачів левів Олександр Буслаєв та Ірина Бугримова, дуету клоунів Юрія Нікуліна та Михайла Шуйдіна. Назарової, В. Філатова, клоунів Олівця та В. Лазаренка. Довгий час, починаючи з 1934 року по 1982 рік, незмінним директором Харківського цирку був Фред Яшинов. До речі, відомий ілюзіоніст Еміль Кіо, за однією з легенд, вигадав свій псевдонім КІО завдяки виступам у Харкові. Якось, прогулюючись Харковом, він побачив вивіску кінотеатру, що світилася, де одна з букв не світилася. Ця вивіска, що світиться, з літер надихнула ілюзіоніста на його псевдонім КІО, і, зауважте, що саме так псевдонім завжди був зображений на афішах ілюзіоніста, у вигляді літер, що світяться.
.
Нова будівля цирку була збудована у 1974 році. Будувалося воно за оригінальним, але типовим проектом, тому в 9 містах колишнього Радянського Союзу знаходяться абсолютно ідентичні будівлі цирку. У цей проект увійшли будівлі у Харкові, Донецьку, Пермі, Воронежі, Новосибірську, Брянську, Самарі, Кривому Розі, Луганську та Уфі. До речі, автором початкового проекту є архітектор Соломія Гельфер, яка родом із Польщі.
У новій будівлі були просторі стайні, лев’ятник та слонівник, кухня та душові для тварин, гримерні, диригентська та нотна кімната, спортивно-репетиційний зал. При цьому був збільшений і зал для глядачів, який тепер міг вмістити понад 2000 осіб. А ось будівлю старого цирку, цирку Грикке, віддали філії Всесоюзної дирекції з підготовки циркових програм та атракціонів. Дирекція, після Московської філії, була другою у Радянському Союзі та єдиною в Україні. Також у будівлі цирку Грикке працювала і дитячо-юнацька циркова школа, а також тренувалися студенти Харківської Академії культури.
